Припартійні політтехнологи оббріхують активні молодіжні організації, відвертаючи таким чином увагу громадськості від невиконання політичними партіями своїх передвиборчих обіцянок. Про це заявили сьогодні у Національному комітеті всеукраїнської громадянської кампанії «МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!»

Як повідомили у Національному комітеті кампанії, сьогодні політтехнологи однієї з політичних партій розповсюдили у мережі Інтернет неправдиве повідомлення про те, ніби «МОЛОДІЖНА ВАРТА» займається “контролем за расовою чистотою української молоді”.

“Повідомлення є дезінформативним, оскільки цілі і завдання у кампанії – абсолютно інші,” –коментує ситуацію член Національного комітету «МОЛОДІЖНОЇ ВАРТИ» Дмитро Сінченко. – “Прикро, що припартійні політтехнологи не можуть протиставити нічого, окрім брехні, на нашу критику щодо невиконання їхніми замовниками своїх передвиборчих зобов’язань.”

...або Суспільству загрожує законопроект про мирні заходи. Доки народ слухняно смакує подробиці «сантабарбари» взаємин Ющенка і Медведєва, на горизонті вже видно справжню проблему

Законопроект № 2450 «Про порядок організації і проведення мирних заходів» загрожує істотно обмежити свободу зібрань, що з юридичної точки зору є одним з найбільш вагомих знарядь для захисту прав та інтересів громадян. Причому автори проекту примудрилися ще й зазіхнути на права і свободи тих людей, які, наприклад, просто зібралися разом попити пива. Якщо ж взяти дійсно інакомислячого, то його шанси «загриміти» в КПЗ, у разі остаточного «одобрямса» законопроекту з боку парламенту та Президента, зростають просто астрономічно.

Те, «як ми дожились до такого життя», прекрасно ілюструє ще свіжа історія досить послідовного обмеження прав так званого робочого класу. Як відомо, працівники підприємств мають право на страйк. Це право як вищу форму захисту інтересів працівників українські профспілки почали активно застосовувати в кінці 80-х – на початку 90-х років минулого століття. Зазначу, що в Конституції СРСР поняття «страйк» не було.

50-я стаття гарантувала, що громадяни мають право на свободу зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій. Але тільки «відповідно до інтересів народу і з метою зміцнення і розвитку соціалістичного ладу», а також - якщо все це не завдає «шкоди інтересам суспільства і держави». Перебудова показала батькам незалежної України, що страйк працівників не завадило б теж загнати в якісь рамки. Тому ст. 44 нашої Конституції хоч і гарантує право працівників на страйк, але уточнює, що порядок його здійснення встановлюється законом «з урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей». А слова «заборона страйку можлива лише на підставі закону» у тій же ст. 44 стали, очевидно, напуттям для творців закону «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Тепер профспілкові лідери чудово знають: для того, щоб почати легітимний страйк, потрібно не тільки отримати згоду мінімум двох третіх від загальної кількості делегатів конференції працівників, але й обов'язково попередити в письмовому вигляді власника підприємства не пізніше, ніж за 7 днів до її початку (для підприємств з безперервно діючим виробництвом - за 15), а також погодити з ним місце проведення страйку. У випадку ж її проведення за межами підприємства профспілка зобов'язана сповістити про це місцевий орган виконавчої влади або місцевого самоврядування. Причому не пізніше, ніж за 3 дні.

Дорогі друзі!

Сьогодні відбувається визначна подія в історії українського народу. Саме починаючи з сьогоднішнього дня ставатимуть повнолітніми молоді люди, котрі народились вже в Незалежній Україні!

Розвиток світогляду і культурне та духовне виховання молоді - це найперший обов'язок кожного, хто хоче створити громадянське суспільство.

Саме від нас зараз залежить чи розвиватиметься Україна в міцну і потужну державу чи  деградуватиме під натиском руйнівної політики сусідніх країн.

Наразі, Україні потрібне єднання народу у стійкості до негараздів, любові одне до одного та плідній невтомній праці над суспільством та самими собою!

Давайте не зважатимемо на політичну трагікомедію, котру розігрують перед нами політичні сили, а насолоджуватимемось кожною прекрасною миттю, адже навкруги повно цікавих моментів, котрі ми перестали помічати, піддавшись впливу зашореності інформаційного простору політичним сміттям.

Захистимо Україну, захистимо молодь - захистимо себе!

З Днем Незалежності, Україно!

22 травня в місті Житомирі відбувся перший Круглий стіл “Громадянська активність молоді та її вплив на українську політику” в рамках громадянської кампанії “МОЛОДІЖНА ВАРТА: молодь за вами спостерігає!»”. Такі круглі столи мають відбутись у всіх обласних центрах України до кінця літа.

Метою проведення круглого столу стала активізація молоді в регіонах та вирішення спільної позиції та дій в напрямку посилення контролю над виконанням політичними силами передвиборчих обіцянок в сфері молодіжної політики. Презентував МВАРТУ в регіоні Речник ВМГО «Дебатна Академія», член Національного комітету «Молодіжної Варти» Дмитро Сінченко. Він розкрив теми «Як змусити політиків відповідати за свої слова? Як стати впливовим та як діяти далі?»

Інший член Нацкомітету МВАРТИ – Влад Пучич – торкнувся тем діяльності громадсько-активної молоді за період незалежності України та регіонального погляду на вирішення проблеми виконання обіцянок політиками.

Результатом круглого столу стало створення Житомирського регіонального комітету МВАРТИ, до якого виявили бажання долучитись, зокрема, обласні молодіжні організації «Спілка Ініціативної Молоді», «Демократичний Альянс», «Фундація Регіональних Ініціатив», «Українська Студентська Спілка», «Студент за студента» та «Національний Альянс».

«Молодіжна Варта – це спроба здійснити над завдання – показати суспільству необхідність відповідальності, та показати політикам запит з боку суспільства на цю відповідальність, якої на сьогодні ми, на жаль, не маємо…» - резюмував Дмитро Сінченко.

Прес-центр ВМГО „Дебатна Академія”

Політичні сили, які сформували Верховну Раду України на 2007-2012 роки зафіксували своїми передвиборчими програми чітке розуміння, що найбільша проблема молодих сімей в країні – житлова. У цьому вони безперечно праві.

Комуністична партія вирішення житлової проблеми бачить наступним чином - надання молодим сім’ям пільгових кредитів на будівництва житла з наступним погашенням за рахунок держави 25% їх розміру при народженні першої дитини, 50% - другої, 100% - третьої. Натомість Блок Литвина виступив за реалізацію аналогічної схеми, тільки різниця у тому, що кредит на думку блоку повинен бути безвідсотковий.

Також Комуністи обіцяли, що один із двох батьків, які виховали трьох і більше дітей отримає право виходу на пенсію за 5 років до передбаченого чинним законодавством віку, а також обіцяли, що держава подолає дитячу безпритульність протягом 3 років та у 2008 році втричі збільшити фінансування дитячих та молодіжних організацій.